Оводня

Оводня́, -ні, ж. соб. Оводы. Оводня б’є, через те. ховаємо волів у курені. Зміев. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Оводня - те саме,що оводи.

О́води (Oestridae) — родина комах ряду двокрилих Diptera (англ. bot flies). Це великі мухи, що не живляться у дорослому стані; їхні личинки паразитують в організмах хребетних тварин.

О́водня - двокрилі комахи, личинки яких паразитують в організмі різних тварин. Вони [коні] паслися вкупі, однаково худі й мозолясті, з великими вавками на потертих спинах, і хитали головами, байдуже дивлячись на нас і одганяючи дурних оводів (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 491).

Ілюстрації

Оводові захворювання

Збудниками оводових хвороб сільськогосподарських тварин є личинки різних оводів. Залежно від їх локалізації, розрізняють підшкірних оводів (рід Hipoderma), шлунково-кишкових (рід Gastrophilus) і порожнинних (рід Oestrus).

Імагінальні стадії (окрилені комахи) не живляться (афаги), тому що у них не розвинені ротові органи. Самки підшкірних і шлункових оводів відкладають яйця, а порожнинних — живородні. В організмі свійських тварин паразитують лише личинки, тоді як лялечки і окрилені комахи прямої паразитичної дії не мають. Оводи розвиваються за типом повного перетворення.

ГІПОДЕРМАТОЗИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ Гіподерматози характеризуються запальними явищами у місцях паразитування личинок, травмуванням тканин, загальною інтоксикацією, зниженням усіх видів продуктивності і якості шкур. Гіподерматоз великої рогатої худоби спричиняють личинки підшкірних оводів двох видів: звичайного овода, або строки (Hypoderma bovis) і південного, або стравохідника (Н. Lineatum) з ряду двокрилих (Diptera), родини (Hypodermatidae). Личинки цих оводів можуть розвиватися також у коней і дрібної рогатої худоби.

У минулі роки гіподерматоз завдавав великих збитків тваринництву України, а тепер ураженість великої рогатої худоби менша 0,05 %. Реєструють захворювання у ряді районів Полісся та Лісостепу республіки.

ЕТІОЛОГІЯ Імаго звичайного овода сіро-коричнюватого кольору, щільно покрите волосинками й досягає довжини 2 см. Самка відкладає на кожну волосину тварини по одному яйцю довжиною до 1 мм, овальної форми з блискучою поверхнею.

Окрилений південний овод відрізняється від звичайного трохи меншим розміром тіла. На одній волосині самка відкладає по 20 яєць. Личинки першого віку зразу після виходу з яйця мають довжину 0,5—0,7 мм, а перед першим линянням досягають 17 мм, другого віку — близько 2 см, а третього — 3 см. Лялечки коричневого кольору.

Оводи належать до комах з повним перетворенням. Повний цикл розвитку завершується протягом року. Живуть імаго до 1 міс за рахунок поживних речовин, нагромаджених личинковою стадією, і за цей період відкладають на тваринах до 800 яєць, віддаючи перевагу ділянкам шкіри з густим підшерстям черевної стінки, пахвин, стегон, голодної ямки, кінцівок. Літ імаго спостерігається з квітня — травня у південних областях, з червня й до вересня — у північних. У період льоту оводів велика рогата худоба дуже непокоїться.

Приблизно через тиждень з яєць вилуплюються личинки, які рухаються до кореня волосини, проникають під шкіру і потрапляють у підшкірну клітковину (рис. 78). Далі личинки строки мігрують до хребтового каналу, а стравохідника — до м'язів стравоходу. Загальна тривалість перебування личинок у цих місцях 5—6 міс, після чого по підшкірній клітковині вони просуваються до спини та попереку, швидко ростуть і стають личинками другого віку й формують із сполучної тканини капсули. Для подальшого розвитку їм необхідний кисень повітря, при наявності якого личинки утворюють норицеві отвори, через які личинки третього віку (коричневого кольору, довжиною 27—28 мм) виповзають і падають на землю, де перетворюються у лялечок. Строк розвитку останніх залежить від температури землі й становить 1—2 міс. Тривалість паразитування личинок під шкірою спини та попереку худоби триває 2—2,5 міс.