Молитвеник
Молитвеник, -ка, м. Молитель. Помолись святому Миколаю молитвенику.
Зміст
Сучасні словники
МОЛИ́ТВЕНИК, а, ч.. І. Те саме, що молито́вник. Чимчикевич узяв старий молитвеник в дерев’яній, полотном обшитій оправі (Фр., II, 1950, 195).
1. заст. Той, хто старанно молиться богу за себе і за інших.
Молито́вник, молитвослов — книга, в сучасних умовах, нерідко малого або кишенькового формату, в якій викладені основні молитви, до яких звертається вірянин. Релігія останнього при цьому може бути теоретично будь-якою, хоча найбільше поширення молитовники отримали серед адептів конфесій, що складають сучасне християнство. Крім того, молитовники відомі та поширені у сповідників юдаїзму.
Також у слова «молитовник» є інше, застаріле значення — вірянин будь-якої релігії, який ретельно молиться.
Історія
У XV—XVIII століттях молитовники були дуже популярною літературою на території України, поряд з богословськими і літургійними творами, і становили близько 40%.Перший молитовник українською мовою був складений католицьким священиком Олександром Стефановичем, хоч автором першого молитовника українською мовою зазначається також Олександр Духнович.
Наукова оцінка
Фахівцем у сфері молитовної національної творчості наразі вважається, професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри української філології Чорноморського державного університету Ірина Даниленко.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Молитви
Молитовник
Молитовник воїна
Релігія в Україні
Джерела та література
Публічний електронний український словник
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 783.
Вільна енциклопедія
