Млака
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:33, 24 листопада 2018; L.varchenko (обговорення • внесок)
Млака, -ки, ж. Топь, трясина. Вилетіло потя з лісу та сім на млаку. Гол. II. 782. Ум. Млачка. Он где мій милований там долі млачками. Гол. II. 411.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках МЛА́КА, и, жін., діал. Заболочена низина; трясовина. Понад опари розлогих млак виднілися дахи й комини невеликого підгірського містечка (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 186); Святочний спокій царював над понурими волинськими млаками (Мирослав Ірчан, II, 1958, 59).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 764.
