Крадці
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:40, 23 листопада 2018; Yomartiushevska.fitu18 (обговорення • внесок)
Крадці, нар. Крадькома. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Крадці, присл. Непомітно для інших; нишком. Діти.. полізли крадькома на грушу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 378); Жвавій Прісьці обридла така повільна їда, і вона вже крадькома від матері дала Гапці штурханців зо два (Леся Українка, III, 1952, 667); На очах Гордого з'явилася непрошена сльоза, і він крадькома змахнув її долонею (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 27).
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Крадці присл. Непомітно для інших; нишком.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
