Пухлий
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій. Левиц. ПЙО. І. 380.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПУХЛИЙ, а, е.
1. Який опух, набряк (від хвороби, побоїв і т. ін.). Дід вийняв жало і приложив свій корявий палець до пухлого тіла (Панас Мирний, I, 1954, 178); Начальник пошти в золотому пенсне на пухлому, як варений буряк, носі охоче згоджувався з інспектором, підливаючи йому в чарку (Степан Васильченко, I, 1959, 316); Хату спалено, а старого Демида нещадно побито. Не жити вже Демидові на білому світі, бо ж такий він синій та пухлий, і так нестерпно болять руки-ноги, й болить голова (Олександр Довженко, I, 1958, 307).
2. Досить повний, з округлими формами, рисами (про людину, її обличчя, тіло); пухкий. Пані вкотила, як на колесах; пухла така, ніби на дріжджах зійшла (Марко Вовчок, I, 1955, 75); Її гладке, аж пухле, лице лиснить проти вікна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 20); Ліна Леонардівна.. забігала по кімнаті, вимахуючи коротенькими пухлими ручками (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 223); У Михася на пухлих губах усмішка (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 106); // Товстий, роздутий (про книжку, гаманець і т. ін.). Ніколи Чумак не барився з відповіддю. Уже за кілька днів Павло одержував від нього пухлого листа (Андрій Головко, II, 1957, 411); // М'який, легкий для споживання (перев. про вироби з тіста). Дід згадав про горілку, а чорт зараз і частує і на закуску тягне із сумки печену качку і пшеничний пухлий буханець (Олекса Стороженко, I, 1957, 87). ♦ Ні за пухлу душу див. душа; Чорта пухлого див. чорт.
Іншими мовами
Swollen - пухлий (англ.)
パフィ- пухлий (япон.)
Ілюстрації
