Хабета

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Хабета, -ти, ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в’їдеш. Канев. у. Хабе́та 1.коняга; старий, знесилений, худий кінь (ст)|| = кінь 2. худа, непропорційно висока жінка чи дівчина (м, ст) Синоніми:

1. хаба; шкапа