Ляшуга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:17, 22 листопада 2018; L.varchenko (обговорення • внесок)
Ляшу́га, -ги, м. Ув. отъ лях.
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка
Лях, ха, м. Полякъ. Шевч. 52, 46. Котл. Ен. Чуб. І. 106. Ум. Ля́шенько, ляшок. Ув. Ляшуга.
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Радослав Сікора З історії польських крилатих гусарів. — К.: Дух і літера, 2012.
2. Радослав Сікора Крилаті гусари Яна Собеського. — К.: Дух і літера, 2013
