Любота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:45, 22 листопада 2018; L.varchenko (обговорення • внесок)
Любо́та, -ти, ж. Наслажденіе, удовольствіе. Любота глянути на молодят, як вони гарненько живуть укупці.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЛЮБО́ТА, и, жін., діал. Приємність. Стануть їсти — знов любота: Одна ложкою до рота, Друга хлібець подає (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 229).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 565.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
https://dic.academic.ru/dic.nsf/efremova/182928/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0
