Зіставатися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:35, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зіставати(-ся), -таю(-ся), є́ш(-ся) сов. в. зістати(-ся), -тану(-ся), -неш(-ся), гл. Оставаться, остаться. Все мине, а гріх зостане́Ном. № 103. Зістатися од кого. Отставать, отстать отъ кого.