Обаполок

Обаполок, -лка, м. 1) Горбыль, крайняя доска при распилкѣ бревна. 2) Окраина. Кий там чорт у Харькові городи! хиба по обапілках города. Лебед. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ОБА́ПОЛОК, лка, чол. Невеликий обапіл. Люди.. кинулись до роботи: поскачу вали та поскладали в кутку цвинтаря колоддя, оцупалки, обаполки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 188).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 463.

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]