Обаполок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:36, 21 листопада 2018; Bykoshova.im18 (обговорення • внесок)
Обаполок, -лка, м. 1) Горбыль, крайняя доска при распилкѣ бревна. 2) Окраина. Кий там чорт у Харькові городи! хиба по обапілках города. Лебед. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОБА́ПОЛОК, лка, чол. Невеликий обапіл. Люди.. кинулись до роботи: поскачу вали та поскладали в кутку цвинтаря колоддя, оцупалки, обаполки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 188).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 463.
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]