Цісарь

Цісарь, -ря, м. Императоръ. Драг. 207. Через святих до Бога, через людей до цісаря. Ном. № 146. Ми стояли тоді у Відні, коло самого цісаря. Федьк. Ум. Цісаронько, цісарик, цісаречок. Ой цісарю, цісаречку, чому нас вербуєш? ЕЗ. V. 143.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ці́сар, ке́сар або ка́йзер (від лат. caesar через нім. Kaiser та стцерк.-слов. цѣсарь) — імператорський титул. Цісарем називають переважно імператора Австро-Угорщини, а кайзером імператора Другого Рейху. Щодо імператора Священної Римської Імперії в українській мові вживаються ще і термін кесар.

Німецькою слово кайзер означає імператор взагалі та застосовується в німецькомовних країнах до імператорів всіх часів і народів. Аналогічно в українській мові слово цісар може означати будь-якого імператора, зокрема римського, чи монарха взагалі.

Ілюстрації

В Україні-Русі

«Історія української культури» подає за Галицько-Волинським літописом, у якому докладно розповідається про похорон Володимира Васильковича, про те, як «княгиня ж його зі слугами двірськими обмила й обвила його оксамитом з мереживом, як достойно для цісаря, і положили його на сани, поставили тоді його на санях в церкві». Зібралася сім'я, «і весь город зійшовся, і бояри всі старі й молодії над ним». І далі: «Княгиня ж його безперестану, стоячи перед гробом, сльози свої проливаючи як воду, так голосячи [і промовляючи]: „Цісарю мій благий, кроткий, смиренний, справедливий. По правді наречено тебе у хрещенні ім'ям Іван. Своєю доброчесністю подобен ти йому. Багато кривд ти зазнав від своїх родичів, та не бачила я в тебе, господине, ніколи, щоб ти за їх зло яким злом воздавав, а на Бога покладаючи ти все переносив.“»

Джерела та література

Новий тлумачний словник української мови. — Київ, 1998.

Зовнішні посилання

Кайзер // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. : іл. — ISBN 966-7492-03-6.