Князьок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:47, 21 листопада 2018; D.nastas (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Князьок, -зька, м. Ум. отъ князь.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Титул голови феодальної монархії, або будь-якої іншої політичної системи (удільного князівства), великого посадовця чи вельможі у 8—20 століттях. Споконвічно був спадковим титулом у середовищі аристократії, але з кінця 18 століття став даруватися монархом за вислугу як дворянський титул.

В слов'янських мовах це назва герцога, принца, царя (королевич — «маленький цар»). У Хорватії і західнослов'янських мовах (наприклад, польська, сербська) слово має значення «лорд», а в чеській, польській та словацькій також стало означати «священик» (knez, ksiądz, kňaz), а також «герцог» (knez, kníže, książę, knieža). Слово «князь» (давньорус. кънѧsь, кънѧзь, пол. księć, словен. knez, чеськ. kněz, словац. kňaz), очевидно, має германську етимологію. Відновлене прасл. *kъnędzь < *kъnęgъ < *kŭningъ походить від прагерм. *kuningaz або гот. *kuniggs, д.-в.-н. kuning (пор. «конунг», англ. king, нім. König — «король»), похідного від kuni «рід», звідки також фін. і ест. kuningas («король»). Словом князь передають низку неслов'янських титулів (лат. dux, фр. prince, нім. Fürst, Herzog, англ. Duke тощо). Цікаво, що німецьке слово Herzog походить від старонімецького Heer-zog, дослівно — «провідник війська», «воєвода».

Ілюстрації

75369.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання