Искрити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:56, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Искри́ти, -рю́, -риш, гл. Бросать искры. Сонце... искрило світом. Мир. Пов. І. 158. Схиливсь до своєї жінки, оком искрить. МВ. II. 184. Ко́мін искри́ть — черезъ дымовую трубу вылетаютъ искры. Херс. у.