Зсивіти

Зси́віти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. Аф. 262.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Стати, зробитися сивим, сивішим. Пуста голова ані посивіє, ані полисіє (Номис, 1864, № 6156); Отець Харитін вже постарівся, посивів і почав слабувати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 191); Довге шовкове волосся — посіклося, посивіло, посохло, як трава серед зими (Панас Мирний, I, 1954, 50); Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (Андрій Головко, II, 1957, 9); // перев. над чим, коло чого, у чому. Дуже довго займатися чим-небудь, виконувати якусь роботу тощо. Шавкун, битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами (Панас Мирний, I, 1949, 384); — Ланочку, дозвольте мені померти біля худібки, бо ж я і зріс, і посивів біля неї, — пішов старий зі своїм горем до Стадницького (Михайло Стельмах, I, 1962, 44).

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 318. Зовнішні посилання