Звірник
Звірни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Вх. Лем. 418.
Сучасні словники
Тлумачення, значення слова «звіринець»: ЗВІРИ́НЕЦЬ, нця, чол. Спеціально обладпане місце, територія з приміщеннями, клітками, де тримають різних звірів для показу. — Двадцять чотири [тигри] живцем піймав [Глушака] для звіринців. Усього бувало в житті (Олександр Довженко, I, 1958, 101); // збірн. Клітки з різними звірами для показу. Після обіду мама раптом оголосила, що до міста приїхав звіринець з мавпами, леопардами і ведмедями (Юрій Смолич, II, 1958, 102); [Лука:] У нашому селі почував мандрівний звіринець (Ярослав Галан, I, 1960, 458); * У порівняннях. Кашель не давав йому спокою. Він бухикав, гавкав, вив, ричав, як цілий звіринець (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 434).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 484.
Ілюстрації
Див. також
https://life.pravda.com.ua/society/2010/07/29/55850/
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980)