Забалакати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:29, 20 листопада 2018; L.varchenko (обговорення • внесок)
Забалакати, -ся. См. Забалакувати, -ся.
1. неперех. Намагатися почати розмову або вступати в розмову з ким-небудь. Жінки, аби розвіяти оте гнітюче мовчання, ..забалакують і про те, і про це, але розмова уривається (Ірина Вільде, Сестри.., 1958,
2. тільки док., перех. Втомити співбесідника довгою розмовою.
3. перех. Сторонніми розмовами відвертати увагу співбесідника від того, що його цікавить або що важливе для нього. Зараз підсіла [до чоловіка] та й ну його забалакувати (Словник Грінченка)
Орфогафія (словоформи)
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
|---|---|---|
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | забалакаю | забалакаємо |
| 2 особа | забалакаєш | забалакаєте |
| 3 особа | забалакає | забалакають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | забалакав | |
| Жіночий рід | забалакала | забалакали |
| Середній рід | забалакало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | забалакаймо | |
| 2 особа | забалакай | забалакайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | забалакавши | Приклад |
Ілюстрації
|
|
|
|
