Голосно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:50, 20 листопада 2018; D.nastas (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Голосно, нар. Громко, звучно. У кобзу грає, вигравав, голосно співає. Мет. 443. Ум. Голосненько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько. Чуб. V. 1008.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

[1]ГОЛОСНО. Присл. до голосний

— Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно (Тарас Шевченко, I, 1951, 102);

В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному, голосно й заливисто (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 61).

Словник синонімів Полюги

ГОЛОСНО (скільки є сил) гучно, звучно, розкотисто// на весь голос.

Словник синонімів Караванського

ГОЛОСНО вголос, наголос, повним голосом, с. громовладно, на всю хату <вулицю>.

Ілюстрації

Голосно.jpg Голосно2.jpg Голосно3.jpg Голосно4.jpg

Медіа

Див. також

Голосний

Джерела та література

Зовнішні посилання

Академічний тлумачний словник

Словник синонімів Караванського

Словник синонімів Полюги