Зціляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:49, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зціля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Черк. у. НВол. у. Ти розбила, а я зцілю. 2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги. Єв. Мр. III. 15.