Зуховатий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:49, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зухова́тий, -а, -е. Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Мл. л. сб. 324. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий. Чуб. V. 685.