Зумітися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:20, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зумітися, міюся, мієшся, гл. 1) = зуміти. А щоб ти зумілася! Ковел. у. 2) Поразиться, изумиться. Дівчина зумілася, де доля поділася. Чуб. V. 119.