Бабкуватий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:18, 19 листопада 2018; L.varchenko (обговорення • внесок)
БАБКУВА́ТИЙ, а, е, діал. Старкуватий, зморшкуватий. Він став зовсім бабкуватий (Словник Грінченка); Бабкуватим обличчям сміється сторож (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 266).
Зміст
Сучасні словники
Баба - Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Тарас Шевченко, I, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Панас Мирний, I, 1954, 265).
Ілюстрації
|
|
