Перемогти

Перемогти́, ся. См. Перемагати, -ся. Доконаний вид, перехідне дієслово. Виходити переможцем із труднощів, важкого становища, боротьби із стихією та ін.,

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

• 1. Вигравати бій або війну; наносити супротивнику поразку. [Айтра:] Наш владар в полі зустрівся з Ахіллесом. [Андромаха:] Ох!.. і що ж? [Айтра:] Здасться, він його перемагав (Леся Українка, II, 1951, 262); [Свічка:] В буденних свитах кинемось на бій, А переможем — знову до роботи... (Іван Кочерга, I, 1956, 582);

// Ставати першим у спортивних змаганнях, грі і т. ін. Інші потому в борінні виснажливім міряли сили, — В ньому найкращих борців переміг Евріал нездоланний (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 140); Ми востаннє в житті змагалися у футбол. І ми перемогли (Юрій Яновський, II, 1954, 27).

• 2. Виходити переможцем із труднощів, важкого становища, боротьби із стихією і т. ін., долати які-небудь перепони, перешкоди. Лето рушило пляжем. Воно посувалося не швидко, перемагаючи пісок (Юрій Смолич, I, 1958, 101); Людина встає, і по обличчю я бачу, що вона перемогла море. Вона йде понад водою, і хвилі покірно лягають до її ніг (Юрій Яновський, II, 1958, 93); Коли людина цілком переможе космічні простори, то вона з гордістю вимовлятиме слово «земляк» згідно з його етимологією, тобто — мешканець Землі (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 147);

――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――――

Фразеологічний словник української мови

Перемага́ти / перемогти́ себе́ (своє́ се́рце). Тамувати в собі які-небудь почуття, емоції і т. ін., боротися з якимсь станом. Борис, перемагаючи себе, дивлячись не на друга, а на вулицю, на тіні, на одиноких перехожих, сказав: — Ти пам’ятаєш, я тобі колись говорив, що збираюсь одружитися (В. Собко); Вона перемогла себе й почала казати далі: — Я… сама підпалила хату (Б. Грінченко); Став шинкар свою жінку зневажати.., а Чайченко не переміг свого серця, уступився (заступився) (Марко Вовчок).

Ілюстрації