Бузувір
Бузувір, -ра, м. = Безувір.
Зміст
Словник синонімів Караванського
нелюд, недолюдок, недолюд, мучитель, гнобитель, ірод, ірід; (релігійний) фанатик; пор. БАРБАР.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бузувір,-а, ч. Людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість до інакомислячих, жорстоко переслідує їх; запеклий фанатик.
На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 37);
// перен. Взагалі зла, жорстока людина; мучитель, гнобитель, недолюдок.
Наштовхали й мені боки оті бузувіри та п'янюги (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 301);
Ось вони [фашисти] сидять на лаві підсудних — змовники.. Крім того — і найперше вони палії війни, агресори і расистські бузувіри (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 20);
// Уживається як лайливе слово.
А ти чого, бузувіре, тут у сінях кадиш? (Панас Мирний, II, 1954, 226).
|| перен. Взагалі зла, жорстока людина; мучитель, гнобитель, недолюдок.
Див. також
Джерела
http://slovopedia.org.ua/41/53393/262208.html
http://sum.in.ua/s/buzuvir
