Зруб
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:15, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зру́б, -ба и -бу, м. 1) Срубка. Знайшовся чоловік, що купив на зруб гай. Стор. І. 47. Также мѣсто, гдѣ срубленъ лѣсъ. Вас. 206. З липового зруба молоді паростки пустились. МВ. І. 156. 2) Срубъ — при постройкѣ, въ погребѣ, колодезѣ и пр. Чуб. VII. 377. Як положать зруб на хату..., то п’ють закладчини. ХС. III. 41. Kolb. І. 56. Був колодязь і такий низький зруб у тому. Грин. II. 338.
