Зроняти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:15, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зроня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Желех. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку. Вх. Лем. 421.