Зріти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Зріти, зрю, зриш, гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити. Чуб. III. 19.