Набундючити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:28, 17 листопада 2018; Asneshcheret.if18 (обговорення • внесок)
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}} НАБУНДЮ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБУНДЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Незграбно розпускати, розставляти, розсувати щось. Набундючити крила; Набундючити спідницю.
http://sum.in.ua/s/nabundjuchuvaty
