Зотліти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:10, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Гол. I. 196. Хусточка зотліла. Мл. л. сб. 277. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши. К. Іов. 38.