Жвати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:29, 17 листопада 2018; Orpolitunova.il18 (обговорення • внесок)
Жвати, -жую, -єш, гл. Жевать. Угор.
Зміст
Сучасні словники
Словничок з творів Івана Франка
Жва́ти — жувати
Жвати - жую́, жує́ш, недок., перех., зах. Жувати.
Жевать, жевнуть, жевывать что, црк. жвати, измалывать зубами, перекусать и перемять намелко, съ примѣскою слюны; обычно говор. о твердой пищѣ.
Жува́ння забезпечує подрібнення їжі й змішування її із слиною. Крім того, воно сприяє оцінці смакових якостей їжі, збуджує слиновиділення та секрецію шлункового соку. Акт жування є рефлекторним.