Тупіти

Тупіти, -пію, -єш, гл. Тупѣть, дѣлаться тупымъ. Шейк.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ТУПІТИ, ію, ієш, недок. 1. Ставати тупим (у 1 знач.); тупитися. На радянському Далекому Сході росте береза Шмідта.. Березу не бере навіть куля, а найгостріша сокира тупіє після 2—3 ударів (Вечірній Київ, 19.II 1969, 4). 2. перен. Переходити в стан отупіння, ставати некмітливим, мало сприйнятливим, тупим. Поза цією пиховитою думкою роїлася друга,.. від неї холонув мозок, тупіла голова (Іван Ле, Наливайко, 1957, 263); Він задихався від муки і з кожним днем все більше тупів, іноді навіть здавалося, що підходить до порогу божевілля (Михайло Стельмах, II, 1962, 228).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

тупіти -і́ю, -і́єш, недок. 1) Ставати тупим (у 1 знач.); тупитися. 2) перен. Переходити в стан отупіння, ставати некмітливим, мало сприйнятливим.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Файл:3.jpegx140px