Хряпати

Хряпати, -паю, -єш, гл. = Хрьопати. Гремить, хряпа, клекотить і виє на сто голосів. Стор. ІІ. 121.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХРЯ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. перех. і неперех. З силою ударяти, бити по чому-небудь (перев. зі стуком). Одна грудка поціляє Сьомку в груди, друга хряпає Юру в тім'я і збиває геть кашкет (Юрій Смолич, Дитинство, 1937, 77); // Утворювати шум при ударах, поштовхах, вибухах і т. ін.; грюкати, ляскати. З авто вистрибують люди, звично хряпають дверцятами машин (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 276); На вулицях вітер.. задирав солом'яні стріхи, хряпав віконницями й вибивав шибки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 75); Син товкся в своїй кімнаті, навмисне хряпав там чимсь, стукав (Павло Загребельний, Спека, 1961, 291); Раз у раз хряпають перекошені двері (Олесь Гончар, II, 1959, 425). 2. неперех. Падати з великим шумом. Свиняча тушка важко хряпає на землю (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 99).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Хряпати, -паю, -єш, гл. = хрьопати. Гремить, хряпа, клекотить і виє на сто голосів.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ХРЯ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. і неперех. З силою ударяти, бити по чому-небудь (перев. зі стуком). Одна грудка поціляє Сьомку в груди, друга хряпає Юру в тім’я і збиває геть кашкет (Смолич, Дитинство, 1937, 77); // Утворювати шум при ударах, поштовхах, вибухах і т. ін.; грюкати, ляскати. З авто вистрибують люди, звично хряпають дверцятами машин (Кир., Вибр., 1960, 276); На вулицях вітер.. задирав солом’яні стріхи, хряпав віконницями й вибивав шибки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 75); Син товкся в своїй кімнаті, навмисне хряпав там чимсь, стукав (Загреб., Спека, 1961, 291); Раз у раз хряпають перекошені двері (Гончар, II, 1959, 425). 2. неперех. Падати з великим шумом. Свиняча тушка важко хряпає на землю (Кол., На фронті.., 1959, 99).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Хряпати -аю, -аєш, недок., розм. 1) перех. і неперех. З силою ударяти, бити по чому-небудь (перев. зі стуком). || Утворювати шум під час ударів, поштовхів, вибухів і т. ін.; грюкати, ляскати. 2) неперех. Падати з великим шумом.

Ілюстрації