Пуцувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:36, 16 листопада 2018; Osbohachuk.pi15 (обговорення • внесок)
Пуцувати, -цую, -єш, гл. Чистить. Гол. III. 113. Пуцувати – це слівце запозичене з німецької мови та вживається у південно-західніх говорах, а означає воно – чистити ПУЦУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Чистити. — Ти, Іване, дурень, — сказав офіцер.. — Із стайні не вийдеш! Дванадцять років маєш коней пуцувати! (Казки Буковини.., 1968, 9); Морщили [опришки] собі нові постоли, пуцували бартки.. — словом, хотіли затьмити всіх і все (Хотк., II, 1966, 185).
Джерела: https://uamodna.com/articles/pucuvaty/
http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh