Нишпорити

Ни́шпорити, -рю, -риш, гл. Шарить, искать. По кишенях нишпорити, обшукувати наче злодія. Г. Барв. 441. Чого ти нишпориш у соломі? Берд. у.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
- 2.1 Словари и энциклопедии на Академике
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Цікаві факти
- 5.1 Матеріал з інших джерел
- 5.2 Нишпорити

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НИШПОРИТИ, рю, риш, недок., розм. Шукати, заглядаючи скрізь, оглядаючи все. Дорослі з піснями стинають стиглі кетяги в коновки та носять до бочки, а весела замурзала солодким соком дітвора нишпорить попід кущами, вишукує непомічені грона (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 191); Він перекидав папери, нишпорив по всіх закутках, але не знаходив того, що його цікавило (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 240); Бійці розсипались поміж депутатськими рядами, нишпорячи, чи не причаївся часом де внизу застуканий фриц (Олесь Гончар, III, 1959, 291); * Образно. По небу знову стали нишпорити прожектори (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 6). ♦ Нишпорити оком (очима) див. око 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 416.Малий текст