Васильки

ВАСИЛЬКИ, ів, мн. (одн. васильок, василька, чол.; збірн. васильок, льку, чол.). 1. Кущова трав'яниста рослина з запашними синіми квітками, що в давнину використовувалася при певних народних обрядах; деякі види її вирощуються як ефіроолійні культури. Без васильків і без рути Спочивайте, діти (Тарас Шевченко, I, 1951, 143); Всюди так хороше, чисто; пахощі од васильків та м'яти окривали всю хату (Панас Мирний, II, 1954, 232); [Дружки (співають):] В долину, ..в долину По червону калину, По хрещатий барвінок, По зелений васильок (Марко Кропивницький, II, 1958, 64); Васильки (базилік) вирощують для одержання ефірного масла (Колгоспник України, 4, 1957, 42). 2. Квіти цієї рослини. — Я більше люблю польові квіти — волошки, васильки... (Олесь Донченко, I, 1956, 508); * У порівняннях. [Князь:] Ті очі, сині, як васильки.. Се ти, моя єдина, Моя сердешна, незабутня доню (Іван Франко, IX, 1952, 222).

Ілюстрації