Зомлівати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:08, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зомліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зомліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣть, упасть въ обморокъ. Головонька змита, кошуленька біла, а молода дівчина із жалю зомліла. Чуб. V. 354. Катря стоїть коло стіни, сама як стіна біла: бачу зомліває. МВ. II. 148.
