Хазяй

Хазяй, -зяя, м. = Хазяїн. Хазяй на всю губу. Ном. № 10101. Питається сам хазяй. Рудан. І. 80.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Хазяй синонім до слова Хазяїн. 1. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; Господар у другому значенні. / Приватний наймач робочої сили. С // Підприємець, капіталіст. // Селянин-власник, який має землю і необхідні знаряддя праці; селянин-хлібороб. 2. Той, хто займається господарством, веде господарство; господар (у 1 знач.). 3. Господар дому, глава сім'ї (стосовно гостей, відвідувачів тощо). 4. кого, чого, який і без додатка. Той, хто має владу над ким-, чим-небудь, розпоряджається кимсь, чимсь; володар. // Той, хто оселився, розмістився десь (про тварину). // Керівник підприємства, колективу.

Ілюстрації

Джерела та література

Хто хазяїн цього виноградника? — питає вдруге Тихович. — Замфір Перон (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 210); — Хазяї фірми, пани акціонери, повтікали геть, аби доживати віку десь по закордонних віллах (Олесь Гончар, III, 1959, 425); В поодиноких крамницях позіхають від нудоти й лупають очима на невідомого перехожого прикажчики або сам хазяїн-купець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 51); * Образно. Тінь Жукова, як і хазяїн її, лежить серед хати на рядні — труситься, мов од холоду (Панас Мирний, I, 1954, 339); * У порівняннях. Ведмідь наче хазяїн посува, оглядає, де кращий вулій, солодший мед (Марко Вовчок, I, 1955, 383);

Соломії сьогодні щастило. В булгарина [болгарина] не робили, бо було якесь місцеве свято, і вона пішла в горниці до хазяїна прохати за Остапа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); Хазяїн Тарасів, маляр Ширяєв, посилав його красити на будинках покрівлю, стелі, підлоги та інше що (Панас Мирний, V, 1955, 310); 

к, який має землю і необхідні знаряддя праці; селянин-хлібороб. Хазяїн сіяв овесець; Була у його нивка невелика (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 29); До нитки звівся мій козак, Усе на панщині проклятій, А був хазяїн... (Тарас Шевченко, II, 1953, 105); Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб (Марко Вовчок, I, 1955, 181); — Пора й синові хазяїном стати... Час йому пошукати дружини, своє кубло звисти [звити] (Панас Мирний, I, 1949, 185); — Ти знаєш, за що я тебе вбиваю?.. — Бо мій рід — хазяї, а ти — гнида. — Ні, Карпе, — відставив ногу Чугай і посміхнувся. — Бо ти світ чорниш, а я хочу, щоб на ньомц було світло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 389).

Без хазяїна й двір плаче (Номис, 1864, № 10097); Грицько невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі (Панас Мирний, I, 1949, 364); 

Він, до тії прийшовши хати, Хазяїна став викликати, Прищурившися під вікном (Іван Котляревський, I, 1952, 115); Тепер вже ціла родина — Софія Петрівна, Антоша і Ліда — покидали свої місця і встали за плечима хазяїна дому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 390); В хаті він єдиний мужчина, і його обов'язок дбати про добробут сім'ї. Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану, як хазяїн двора (Олесь Гончар, I, 1959, 6);