Табачок

Табачо́к, -чку, м. Ум. отъ табак.

Сучасні словники

Толковый словарь Ушакова

ТАБАЧО́К, табачка, мн. нет, муж. (разг.). уменьш.-ласк. к табак. «Дружба вместе, а табачок врозь.» (посл.)

→

Толковый словарь Ожегова

Табак -а (-у), м. 1. Травянистое и кустарниковое растение сем. паслёновых, обычно с крупными листьями. Сушка табака. 2. Содержащие никотин высушенные и изрезанные или растёртые листья этого растения. Курительный, нюхательный, жевательный т. И сыт, и пьян, и нос в табаке (погов.: всем совершенно доволен). 3. Декоративное травянистое садовое растение с крупными душистыми цветками. * Дело табак! (прост.) — плохо дело. II уменьш. та-бачок, -чку (-чка), м. (ко 2 знач.). II увел. табачище, -а, м. (ко 2 знач.; неодобр.). II прил. табачный, -ая, ое (к 1 и 2 знач.). Г. лист. * Табачное [иен} с калачным [шн] мешать (прост.) — смешивать то, что невозможно соединить, что никак не связано одно с другим.

Академічний тлумачний словник

ТАБА́КА, и, жін., розм. Нюхальний тютюн. Коли б мені такий милий,.. Щоби люльки не курив, табаки не нюхав (Павло Чубинський, V, 1874, 488); Чижик понюхав табаки, чхнув (Панас Мирний, I, 1949, 384); Він витягає табакерку, і понюх табаки приховує його розгубленість (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 498). Нюхальна табака див. нюхальний.

Зім'яти (стерти і т. ін.) на табаку кого — жорстоко розправитися з кимсь; знищити. Я тебе зімну на табаку (Словник Грінченка);

Пропасти ні за понюх (понюшку) табаки див. понюх, понюшка; Темний (сліпий і т. ін.), як табака в розі — неосвічений, некультурний. — Що мені рідний батько? — пустив на світ темного, як табаку в розі, та й звікуй отак... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 298); [Перун:] Та що ви її, дурної баби, слухаєте?.. Сліпа, як табака в розі, а плете щось про податки (Іван Франко, IX, 1952, 407).

Орфографічний словник української мови

Табака - іменник жіночого роду (розм.)

Ілюстрації