Петрушка

Петрушка, -ки, ж. 1) Раст. петрушка, Petroselinum sativum. ЗЮЗО. І. 131. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V.796. 2) — собача. Раст. Aethusa Cynapium L. ЗЮЗО. І. 110.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах.

ПЕТРУШКА 1, и, жін. Дворічна, зрідка однорічна городня пряна овочева рослина родини зонтичних, коренеплоди та листочки якої використовують як приправу для їжі, а також як сечогінний засіб у медицині. Стало на юшку, та не стало на петрушку (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 66); «Чи так.. чи не так, Уродив постернак. А петрушку Криши в юшку — Буде смак, буде смак..» (Тарас Шевченко, I, 1951, 275); Петрушка не лише приправа, а давно відома лікарська рослина (Хлібороб України, 5, 1966, 47). Собача петрушка (Aethusa cynapium, L.) — однолітня отруйна рослина родини зонтичних, схожа на звичайну петрушку, але з характерним різким запахом.

ПЕТРУШКА 2, и.

1. тільки ч. Головний комедійний персонаж російського театру ляльок; у давнину — учасник комедійних та сатиричних вистав, які влаштовували скоморохи, а також така театральна лялька. У Римі.. відбувається великий ярмарок — з каруселями, «петрушками», «тещиними язиками» і т. д. (Остап Вишня, I, 1956, 457).

2. тільки ж., розм. Про що-небудь кумедне, недоладне або клопітливе, марудне. — Тарасе Демидовичу, для чого вам уся ця петрушка? У вас є з ким возитись. А дисципліну вам треба підтягувати та й підтягувати (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 207).им запахом.