Дибу
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:23, 15 листопада 2018; Dahasiuk.pi18 (обговорення • внесок)
Дибу, дибу, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ой пас вівці да на Бондарівці, положив бурдюх да на могильці. Дибу, дибу! Чуб. V. 1086.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
хоч на дибу, зі сл. готовий і под.
На будь-які випробування, неприємності; на все.
"Заради своєї Ліни батько готовий хоч на дибу, нічого для неї не шкодує".
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 381.