Сюрчання

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СЮРЧА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням сюрчати і звуки, утворювані цією дією. Він з насолодою підставляв гаряче лице вільному вітрові, вдихав пахощі трав і річок, слухав сюрчання цвіркунів, шарудіння ховрашків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 253); Високе небо виблискувало, як полива на відрі, слало на землю тихі шуми: то шелест вітру, то сюрчання пташиних зграй, що збиралися відлітати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 374); Не довго думаючи, я прориваюсь до двору. За ворітьми чути скажене сюрчання обуреного вартового (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 134); Як я любив зимової доби При каганці невпиннеє сюрчання Тих веретен і пісню чи ридання Тихесеньке жіночої журби (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 909.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Сюрча́ння, -ня, с. 1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників. Мир. ХРВ. 4. 2) Жужжаніе (веретена).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

сюрчання -я, с. Дія за знач. сюрчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

сюрчати -чу́, -чи́ш, недок. 1) Видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки (про коників, цвіркунів, птахів і т. ін.). 2) у що і без додатка. Видавати дзвінкі, переливчасті звуки за допомогою свистка, гудка і т. ін. 3) Дзижчати, хурчати (про веретено, кулю, осколок снаряда і т. ін.). 4) Дзюрчати (про тонку цівку води).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

сюрчати 1) (про комах — коників, цвіркунів тощо, зрідка про деяких птахів — видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), сюркати, сюркота[і]ти, цвірчати, цвіркота[і]ти, цвіркати, цюрчати; цюркота[і]ти, тюрлюкати; тріщати, тріскота[і]ти, теркота[і]ти, джерґота[і]ти, джеркота[і]ти (видавати сухі, часто повторювані уривчасті звуки, що нагадують тріск) — Пор. скрекотати 2) див. свистіти 2)

Словник синонімів української мови. 2014.

Ілюстрації