Їстки
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:03, 15 листопада 2018; Ysbabych.fpmv18 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Їстки гл. ум. отъ їсти. Питочки вона не хоче, їстки не береться. Мкр. Н. 4.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЇСТКИ, дит. Те саме, що їстоньки. Баба зварить йому [хлопцеві] їстки, догляне й нагодує (Панас Мирний, I, 1949, 140).
ЇСТОНЬКИ, пестл. Те саме, що їсти 1. І їстоньки — не їм, і питоньки — не п'ю, Та виглядаю все Зозуленьку мою (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 24); В неділю рано почало світати, Ой пішла Лисичка їстоньки шукати (Іван Франко, XIII, 1954, 259); От мати наварила йому снідати. Принесла до берега та й кличе: — Івасику-Телесику, приплинь-бо сюди, дам тобі я їстоньки (Павло Тичина, I, 1957, 151).
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Їстки незм. , дит. Їсти.