Дибу
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:46, 15 листопада 2018; Dahasiuk.pi18 (обговорення • внесок)
Дибу, дибу, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ой пас вівці да на Бондарівці, положив бурдюх да на могильці. Дибу, дибу! Чуб. V. 1086.
хоч на дибу, зі сл. готовий і под. На будь-які випробування, неприємності; на все. "Заради своєї Ліни батько готовий хоч на дибу, нічого для неї не шкодує".