Дибу

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дибу, дибу, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ой пас вівці да на Бондарівці, положив бурдюх да на могильці. Дибу, дибу! Чуб. V. 1086.

хоч на дибу, зі сл. готовий і под.
На будь-які випробування, неприємності; на все.
"Заради своєї Ліни батько готовий хоч на дибу, нічого для неї не шкодує".