Горище
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:06, 15 листопада 2018; Oashevchuk.ij18 (обговорення • внесок)
Горище, -ща, с. Чердакъ. На хату закинь, на горище. Рудч. Ск. II. 124.
Зміст
Сучасні словники
ГОРИ́ЩЕ, а, сер. Приміщення між стелею і покрівлею будинку. Там [на причілку] був приставлений на горище товстий дрючок, по котрому кури лазили на сідало (Нечуй-Левицький, II, 1956, 178); На горищі загупав ногами батько. Мабуть, лагодить острішок, що його пошарпав вітер (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 8).
Ілюстрації
|
|
|
|
