Полоти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Поло́ти, -лю́, -леш, гл. Полоть. Полю я конопельки дрібні зелененькі. Чуб. V. 282.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ПОЛОТИ, полю, полеш, недок., перех. і без додатка. Очищати поле, город і т. ін. від бур'янів, зрізуючи або викопуючи їх сапою чи вириваючи руками. Оце настане ранок — треба йти у поле, просо полоти, огороди сапувати (Панас Мирний, I, 1954, 301); Стрічкою сріблястою — шлях удалину. Біля нього дівчина поле ярину (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 86);

Зрізувати або виконувати сапою чи виривати руками (бур'яни). Полоти мишій; * Образно. Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастаїшо Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде (Максим Рильський, III, 1961, 211).

Очищати поле, город і т. ін. від бур янів, зрізуючи або викопуючи їх сапою чи вириваючи руками.

Ілюстрації

Полоти.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання