Убудити

Убуди́ти,-жу, -диш, (гл. Разбудить)- переривати чийсь сон, примушувати кого-небудь прокинутися.

Значення

• перен. Примушувати кого-небудь опам'ятатися, скинувши з себе заціпеніння, відірватися од нав'язливих думок і т. ін.

Його убудив галас у вагоні.

• перен. Спонукати до дії, примушувати бути діяльним, активним.

Раптом гучний брязкіт клямки в хаті, що праворуч нас, убуджує мене від думок

• перен. Сприяти виникненню, прояву або посиленню якихось почуттів, переживань, думок і т. ін

Не додавай знесиленим журби, Не добивай зневір'ям підупалих, А убуди на діло боротьби, Знайди розвагу в світлих ідеалах!

[[1]]

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}