Зобіжати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:04, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зобіжа́ти, -жа́ю, -єш, зобіжда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зобі́дити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Ніколи не зобіжав її. Мир. Пов. 123. Він і спершу її не поважав, а тепер буде зовсім таки зобіждати. Опат. 48. Хиба мене зобідила людина? К. Іов. 45. Як же ти міг так зобідить чоловіка? Грин. II. 72.
