Зобачати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:03, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зобача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зобачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть. Грин. III. 162, 181. О. 1862. IV. 21. Як я його не зобачу, то не раз заплачу. Чуб. V. 5.