Дзиґнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

ДЗИҐНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Те саме, що дзизнути. В цю мить над головою дзиґнуло, і позаду гримнув випал (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 526); [Мишко:] Ото ж краще забирайтесь, серйозно кажу. А то ще двигне [струм] кого (Іван Микитенко, II, 1957, 102)