Удушити
Удушити, -шу, -шиш, гл. Удушить. Щоб тебе вдушило та вдавило. Ном. № 3778.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
УДУШИТИ (ВДУШИТИ), ушу, ушиш, док., перех. 1. Заподіяти кому-небудь смерть, здавивши горло, насильно припинивши дихання; задушити. Де б і не добачила вона [Анна] його [Саву].., тут і кидалася на нього звірюкою й силувала [силувалася] вдушити (Ольга Кобилянська, II, 1956, 242); — Ой, який же бо ти дужий! Коли б ще трохи дужче — задушив би мене навіки! — Удушив би, кажеш? (Марко Вовчок, I, 1955, 158); Навіть приречений на смерть до останньої хвилини, поки його не скосить куля або не вдушить на шиї петля, надіється на якесь чудо (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 154); // Налягти, натиснути на кого-, що-небудь або стиснути когось з усіх боків. Знов кидається у бій [гуцул] і валить топірцем направо-наліво, аж поки не сєдуть [сядуть] на нім десіть [десять] душ, не скрутять в'язи, не вдушать, навалившися всіма тілами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 356).
2. Утруднити дихання або отруїти (димом, газом і т. ін.).
3. перен. Довести до знемоги, смерті, загину; знищити. — Люди добрі! — гукнув Карпо, наближаючись до громади.. — Тепер він [Притика] умер, — хто, як не громада, за нього повинна платити? — Брешеш! Не вмер, а околів! — гукнув Грицько. — Не вмер Данило, так болячка вдушила! — хтось сказав з громади (Панас Мирний, III, 1954, 50).
4. перен. Силою покласти край розвитку, діяльності, існуванню чого-небудь; // Не дати можливості виявитися; затамувати, відігнати (почуття, біль, думки і т. ін.). Вдушив [Храпков] принишклий було біль виразки й зовсім спокійним тоном лікаря повідомив: — Ні, не повернулася вона [Любов Прохорівна], Саїд Алі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 471).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Іншими мовами
- удушить (російська)
- дадушыць (білоруська)
- strangle (англійська)
- suffocatur (латинська)
- erwürgen (німецька)
- kvele (норвезька)
- udusić (польська)
- strangolare (італійська)
- suffoquer (французька)
- dusit (чеська)
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 399.
